Розлад розвитку мови з порушенням рецептивного та експресивного (мовленнєвого) компонентів

Розлад розвитку мови з порушенням рецептивного та експресивного компонентів характеризується стійкими труднощами у освоєнні, розумінні, продукуванні та використанні мови, які виникають у ході онтогенетичного розвитку, як правило, у ранньому дитинстві, та викликають значні обмеження у здатності людини взаємодіяти з іншими. Здатність розуміти усне або письмове мовлення (тобто рецептивний компонент мови) помітно нижче очікуваного рівня, з урахуванням віку та інтелектуального функціонування людини, і супроводжується стійким порушенням здатності продукувати та використовувати усну чи письмову мову (тобто експресивну мову).